«Фізико-хімічна механіка будівельних матеріалів»

Кам'яновугільна смола являє собою чорну, маслянисту, в’язку рідину з запахом нафталіну і характеризується наступними показниками: щільність при 20 °С 1150 - 1190 кг/м3; вміст води 3 - 4%; вміст речовин, нерозчинних у толуолі, у перерахуванні на безводну смолу 6 – 8 %; зольність 0,1 - 0,3 %; вміст нафталіну 7 – 11 %; вміст фенолів 1,1 - 2,1 %; в'язкість – с; фракційний склад, % по масі: пере ганяється до температури 180 °С - 0,3; до 230 °С 13 - 15; до 270 °С 20 - 24; до 360 °С 30 - 35; пек + втрати 63-67. Кам'яновугільна смола поділяється на фракції, головним чином, методом ректифікації в трубчастих установках безупинної дії за принципом однократ-ного випару. Смолу нагрівають у трубчастій печі до температури 380-400°С. При цьо-му пари, що утворюють дистилят, з випарника надходять у ректифікаційну колону, де конденсуються високо киплячі фракції – I і II антраценові, потім по-глинальна, нафталінова і фенольна фракції, що у рідкому стані бічним добо-ром виводяться з колони. З верхньої частини колони в пароподібному стані виводиться легка фракція. Залишковим продуктом перегонки смоли після од-нократного випару є кам'яновугільний пек - продукт чорного кольору, крих-кий і зі складною гетерогенною системою високо конденсованих кар бо і гете-роциклічних сполук і продуктів ущільнення, що розрізняються за ступенем ароматичності і утворюються не тільки в процесі одержання кам'яновугільної смоли при коксуванні вугілля, але і при її переробці в результаті термічної по-ліконденсації. Зіставлення вимог, пропонованих стандартами до якості кам'яновугіль-них дорожніх дьогтів у СНД і за кордоном (як приклад у табл. 1.1 наведено викопіювання з В76: 1974 Великобританії), доводить, що вони, в основному, ідентичні. Виключення складає метод виміру умовної в'язкості. У більшості іноземних країн її визначають за температурою рівновеликої в'язкості Еvt, при якій 50 см3 дьогтю витікає через стічний отвір діаметром 10 мм за 50 с.